Столичний апеляційний суд – місце, де долі поставлені на потік.
Засідання в розклад ставлять через кожні 20 хвилин, матеріали часто не встигають довезти з районних судів, сторони запізнюються, судді затримуються, а тривоги й поготів блокують роботу.
Серед десятків людей, чиї долі тут перетворюються на виробничі одиниці для цього конвеєра – стриманий сивий чоловік, вбраний підкреслено просто, у джинси й светр. Він дбає про поставу, його рухи плавні, голос – негучний. У судовій залі перед собою він кладе записник із рівно виведеними рукописними рядками.
У розмові з УП цей чоловік неодноразово повторюватиме: “Я лікар”. І це звучатиме водночас із гордістю та виправданням.
Це директор Київського пологового будинку №6 Сергій Цемашко. У суді він через те, що прокуратура просить відсторонити його від роботи. Підстава – серйозні звинувачення. Цемашка підозрюють в організації розкрадання бюджетних коштів.
Але сюрреалістичність (чи то пак книжкова детективність) цієї історії в тому, що про схему, яку інкримінують лікарю, він сам і повідомив правоохоронцям.
За його заявою навесні 2022 року поліція почала розслідувати “мертві душі” в храмі життя. В одному з епізодів слідство вже завершене.
Його розглядає один із районних судів Києва, розташований на Лівому березі. Тут долі теж стають статистикою, але не через надмір уваги, а через її відсутність.
Будівля, що може здаватись напів порожньою. Не звиклі до уваги преси сторони процесу. Комп’ютери, що “підвисають”.
Тут судять двох працівниць пологового, які стали “цапами відбувайлами”. Вони були найнижчою ланкою в історії з “мертвими душами” і, найімовірніше, лише виконували вказівки керівників. Проте вони поки єдині, кому за результатами слідства поліція висунула остаточні звинувачення.
Але в кінці літа 2023-го інший орган – новостворене Бюро економічної безпеки – прийшло по директора Цемашка. Тепер схему з “мертвими душами” ставлять йому за провину.
Фінал у цій справі, схоже, ще не скоро.
Та вже зараз ця історія якнайкраще ілюструє, як у гонитві за популярними та очікуваними в суспільстві звітами про боротьбу з корупцією правоохоронці можуть нехтувати прискіпливістю та філігранністю своєї роботи.
Як за красивими фразами з пресрелізів, на які оглядаються журналісти й суспільство, може ховатись щонайменше дещо інша реальність. Як боротьба з корупцією стає полем для змагань між слідчими органами.
