Історія Коулуна міста-фортеці
Світову популярність Коулун набув лише минулого століття. Проте історія почалася задовго до цього — у 9 столітті, коли імператор наказав побудувати форпост контролю за торгівлею сіллю. В 1810 місце було видозмінено в прибережний форт.
У 1842 році Даугуан, імператор округу Цин, поступився островом Гонконг Британії. Побоюючись колонізації, почали зміцнювати Коулун, прибережний форт як захист своєї незалежності. В 1898 деякі додаткові частини Гонконгу були передані Британії на 99-річну оренду, але Коулун залишився поза цією угодою. Між Британією, з одного боку, та Китаєм, з іншого, Коулун нібито нікому не належав.
З кінцем династії Цін у 1912 році місто-фортеця Коулун перейшло до британців, але китайцям дозволено було там жити. Англійці не поспішали приймати місто-фортецю своїм, бо проблем фортеця створювала достатньо. Населення на той час було 700 чоловік.
Під час Другої світової війни 1945 року Японія вторглася до Гонконгу та зруйнувала міську стіну, щоб створити місце для аеропорту Кай Так для їхніх потреб воєнного часу. З капітуляцією Японії, після бомбардувань Хіросіми та Нагасакі, Китай знову став претендувати на 7-акрове місто. Китайці масово ринули в Гонконг, користуючись правами на Коулун, щоб розпочати нове життя. З того часу британці не втручалися у життя міста.
Як виникло поселення
Поселення Коулун утворилося наприкінці XI століття посеред Китаю під час правління династії Сун. Містечко будували для оборони місцевих соляних артілей від піратів, які промишляли розбоями прибережних поселень. Минув час, і поселення у 50 людей поступово закинули.
У XVIII столітті форт знадобився для контролю портів від контрабандистів. Військовослужбовці перевіряли англійські кораблі, що входять до Гонконгу, шукали опіум.
Блокпост із шістьма сторожовими вежами, чотирма воротами площею 2,6 га з населенням 700 осіб залишився китайським. Британці перестали втручатися у справи міста за стіною. З того часу містечко почало жити і розвиватися самостійно, перетворившись на некероване урядом поселення.
Згодом, пыд час встановлення в Китаї комуністичного режиму, в Коулун ринули потоки біженців, незадоволених новим урядом. У покинутий, забутий владою район переселилися наркодилери, злодії, боси мафії.
Залишили Коулун напризволяще.
Коулун притягував бездомних, які шукають свій шлях. За такого стану справ він став притулком повій, наркоманів та різних угруповань. Уся територія Гонконгу була поділена між тріадами, а керувалася бандитами виключно з міста-мурашника. Навіть вода контролювалася синдикатом.
Місто в місті розросталося, будинки будувалися все вище та вище, без жодних норм та стандартів. Єдине правило, яке виконав Коулун — будувати не вище 14 поверхів. Через щільність забудов, у фортеці не вистачало кисню, він просто не потрапляв туди. Замість дверей, жителі встановлювали сітки чи ґрати, щоб можна було дихати. Повітря псували і безліч фабрик. Площа житла не перевищувала 20 кв.м. Прісна вода була доступна лише з 8 колонок. Але все це неподобство не заважало місту жити автономно.
У мурашнику процвітала злочинність і мафія, але в ньому було багато нормальних людей, яким залишалося тільки виживати серед такого жаху.
1992 року густота населення становила 2 000 000 осіб на один квадратний кілометр, враховуйте, що в Гонконгу цей показник не перевищував 6 тисяч. Тоді це місце стало найгустонаселенішим у світі.
Не дивно, що місто-фортеця Коулун знайшло місце у кількох голлівудських фільмах. Турнір з бойових мистецтв «Кривавий спорт» за участю Ван Дамма знімався у стінах міста-фортеці. Зйомки цього місця у фільмі Джекі Чана “Кримінальна історія” включають реальні сцени знесення об’єкта.
Раніше поліція Гонконгу трималася осторонь міста-фортеці та тріад. Але влада вирішила більше не терпіти і в 1973 році почалися масові цілеспрямовані поліцейські рейди, які призвели до арешту 2500 головорізів та вилучення 1800 кг наркотиків. Співпраця законослухняних людей та впровадження своїх у тріаду допомогла поліцейським приборкати злочинність та встановити свої правила у місті-фортеці.
Влада вирішила позбутися анти санітарії та знести цю фортецю. Було виділено велику компенсацію у розмірі 350 мільйонів доларів США для евакуації людей з цього району в нові місця. Фактичне знесення його почалося в 1993 році і завершилося в 1994 році.
Колись Коулун справді був добре укріпленим фортом і анклавом Китаю в британському Гонконгу. Але з 1930-х Пекін втрачає контроль над фортецею, і аж до 90-х років він фактично стає кримінально-анархічною територією, де заправляють тріади. Порожній форт заселили сквоттери і обліпили його самобудами так, що споконвічні обриси Коулуна давно загубилися. Здогадатися, що цей сумбурний мурашник колись був чітко спланованим зміцненням, можна лише подивившись на фото з висоти пташиного польоту.
Вся присутність офіційної влади в Коулуні зводилася лише до періодичних рейдів (в одні лише 70-ті було проведено 3500). Решту часу за містом доглядала мафія. Заради справедливості, варто сказати, що тріади непогано справлялися з підтриманням порядку в Коулуні. Зі зрозумілих причин нам уже ніяк не дізнатися про те, який тут був рівень насильства та злочинності (не банди ж будуть вести власні архіви). Однак тут завжди були вода, електрика і, хоч як це дивно, дотримувалися основ пожежної безпеки. Останньому мешканців навчила велика пожежа 1950-го, коли в одну ніч половина мешканців Коулуна залишилася без житла, і ще невідомо скільки сотень зникли безвісти.
Коулун кишів вуличними забігайлівками, пекарнями та навіть мініатюрними мануфактурами. Кабінети дантистів, перукарів та лікарів працювали не менш справно, ніж борделі та опіумні кубла.
Владу над мурашником ділили два непримиренні та вкрай жорстокі угруповання: 14K та Сун Йі Він. Остання мала другу назву — «Правозахисна Мирна Комерційна та Індустріальна Гільдія», що явно було злою іронією з огляду на те, що профіль банди — торгівля людьми та проституція.
Коулун на схемах: Кіберпанк та антиутопія
Саме Коулун став джерелом натхнення для Вільяма Гібсона, одного із батьків-засновників кіберпанку. Вузькі вулички, дивовижна тіснота, влада тріад, буденна торгівля людьми та наркотиками у світі вічної темряви та неонових вивісок — усім цим фантастика завдячує Коулуну.
Тільки погляньте на ці схеми: навіть якщо у вас немає клаустрофобії, вам стане незатишно від однієї думки про майбутнє, в якому ти або живеш так, або вже проданий на органи:
Коулун зараз: миле туристичне містечко
У 1987 році уряд Гонконгу ухвалив рішення знести найгустонаселеніший у світі розсадник злочинності та інфекцій. 1994 року Коулун був знесений, а 1995 року на його місці відбудували досить затишний парк. Деякі ділянки фортечної стіни та її старовинні гармати залишили на згадку.
Цікаві факти
Про район Hong Kong Kowloon завжди ходили неприємні чутки, викликані тим, що поліс був місцем поселення мафіозних угруповань. Сюди не заглядала влада та правоохоронці. Власники чесного бізнесу змусили владу впоратися із проблемою всередині держави. Поступово кримінальна ситуація зійшла нанівець. Це одразу привабило туристів. Людям хотілося помилуватися колишньою злочинною державою.
Його докладно описав письменник Уїнстон Гібсон у художньому творі «Трилогія мосту». Про район Гонконгу дізнаються за фільмами: Барака, Переробка, Кримінальна історія. Любителі комп’ютерних ігор бачили незвичайний поліс у Kowloon Gate або у «Кілька місій Хітмана».
Останні дні міста
Перетворення кримінального куточка держави на туристичний об’єкт почалося 1984 року. Влада серйозно зайнялася вирішенням проблеми зі злочинністю. Kowloon вирішили упорядкувати. Для цього виділили 5 трильйонів доларів (гонконзьких). Реалізація проекту зайняла майже 10 років. Мешканцям надали упорядковане житло. Тим, хто відмовлявся переселятися, запропонували значну компенсацію. Люди із задоволенням погоджувалися. Побудови Цзюлуна зрівняли із землею. У середині 90-х розбили знаменитий парк Коулун, який приваблює туристів усього світу.
Як дістатися до міста-фортеці Коулуна
Парк знаходиться в одній із центральних частин Гонконгу. Дістатися до призначення можна на метро, автобусі або таксі. Найближча станція метро – Lok Fu Station (樂富站, вихід B) лінії Kwun Tong (觀塘綫). Поряд з парком зупиняється автобус №1, який починає свій рух від одного з найпопулярніших туристичних місць Гонконгу Tsim Sha Tsui Star Ferry (尖沙咀碼頭). Час у шляху становить близько 40 хвилин. Для поїздки на таксі достатньо показати водієві назву парку англійською або китайською мовою (Kowloon Walled City Park/九龍寨城公園).
