Наприкінці березня Національне антикорупційне бюро України заявило про викриття нібито злочинної організації на чолі з колишнім головою Фонду держмайна. За інформацією УНН та документами, які є у розпорядженні редакції, основним свідком та інформатором справи НАБУ та САП є Сергій Байрак, який має безпосередній зв’язок зі структурами Дмитра Фірташа та колишнім директором ОГХК, який також фігурує у матеріалах справи, Пітером Девісом.
Хто такий Сергій Байрак
За даними аналітичної системи YouControl, Байрак та Девіс є власниками ТОВ “Чілі Груп” та ТОВ “ПДБС Груп”.
Раніше Байрак був топ-менеджером Фірташа. На нього серед іншого записана ТОВ “УА-МЕДІА” – колишній сейлз-хауз (дім продажів) “InterMediaGroup” Фірташа.
За інформацією видання “Наші Гроші”, із січня 2019 року Медіахолдинг “InterMediaGroup” змінив свій сейл-хауз – ним став “Space Media”. Однак він має ідентичну прописку з “УА-Медіа” (офіс і юридична адреса), тобто у компанії юридично інші власники, але фактично вони так і залишилися пов’язаними із медіагрупою.
Тобто саме ця людина, по факту – менеджер олігарха Дмитра Фірташа, стала ключовим свідком у справі проти Сенниченка.
Інтереси Фірташа на підприємствах
Ще з часів Януковича Дмитро Фірташ намагався монополізувати хімічну та титанову галузі, або ж принаймні зробити так, щоби державні компанії приносили прибуток саме йому. Згідно публікацій в ЗМІ, найбільший інтерес у нього викликали три активи, які знаходяться під управлінням ФДМУ, — “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (ЗТМК) та “Одеський припортовий завод” (ОПЗ).
Саме стосовно цих підприємств олігарх мав найбільше суперечок з державою в особі Фонду державного майна та його тодішнім очільником Сенниченком (очолював ФДМУ 2019-2022 рр). ФДМУ вів одразу декілька судових справ проти олігарха, одночасно позбавляючи впливу на державних підприємствах пов’язаних з ним осіб.
У результаті Фірташ втратив контроль над ЗТМК та ОГХК, а також важелі впливу на ОПЗ.
За що Фірташ може хотіти помститися
За часів Януковича структури Фірташа загнали Одеський припортовий завод у борги за постачання газу. Компанії Фірташа отримували дешевий газ від “Газпрому” і перепродавали його на ОПЗ за завищеними цінами.
У результаті такої схеми ще у 2013 році в ОПЗ виник борг перед компаніями олігарха. З урахуванням усіх штрафів, завод був винен холдингу Ostchem понад 300 млн доларів.
Для погашення боргу Фірташ міг фактично отримати завод у власність. Але Фонд держмайна переміг у Верховному суді, позбавивши Ostchem можливості конфіскувати активи підприємства на території України.
У випадку з ЗТМК боротьба теж йшла через суди. Також за часів Януковича Фірташ отримав 49% заводу у власність за зобов’язання вкласти у виробництво 110 млн дол. протягом 2013-2015 років. Управляти компанією стали менеджери олігарха.
Однак замість інвестицій підприємство отримало більше мільярду гривень боргів та за кілька років скотилося до збитків на сотні мільйонів.
Та команда Фірташа не встигла довести завод до повного занепаду. Фонд держмайна домігся зміни менеджменту та після пари років судових справ отримав рішення про повернення частки ЗТМК Фірташа у державну власність.
З ОГХК Фірташа пов’язує ще довша історія. З 2004 року його структури орендували Іршанський та Вільногірський гірничо-видобувні комбінати, які у 2014 році й стали основними активами новоствореної Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК). Сировина з цих комбінатів була потрібна олігарху для завантаження потужностей “Кримського титану” в окупованому Армянську.
Певний час Фірташ ділив вплив на ОГХК з нардепом Мартиненком, який у 2014 році посадив на підприємство підконтрольний менеджмент на чолі з Русланом Журилом.
Схеми того часу були основою розслідувань правоохоронців. За версією слідства, сума нанесених Журилом збитків через сумнівні контракти становить 300 млн гривень.
Після відсторонення у 2017 році, Журило зміг просунути на своє місце власну креатуру — Олександра Гладушка, який перебував на посаді голови правління ОГХК до березня 2020 року.
У 2019-2020 на ОГХК почалися зміни менеджменту. Т.в.о. голови компанії став Пітер Девіс. Як стало відомо пізніше, до цього він також працював в структурах Фірташа, а також був членом наглядової ради банку “Кліринговий дім”, співвласником якого був давній бізнес-партнер Фірташа Іван Фурсін.
Тодішній голова ФДМУ Сенниченко екстрено звільнив Девіса з “ОГХК” вже за кілька місяців. З’ясувалося, що Девіс працював за контрактами з фірмами колишнього менеджменту “ОГХК”, й у день власного звільнення намагався вивести гроші підприємства на їх рахунки. Ймовірно, продукція підприємства через посередників також могла потрапляти на “Кримський Титан”.
Раніше
За інформацією журналістів, Національне антикорупційне бюро України розпочало кримінальне провадження щодо можливого зловживання службовим становищем посадовими особами Фонду держмайна та членами наглядової ради “Одеського припортового заводу” (так звана “справа Сенниченка”) за заявою, яка була ініційована підсанкційним нардепом Олександром Дубінським, дії якого, ймовірно, обумовлені тим, що компанію “Укрнафтобуріння”, пов’язану з Коломойським, ще у 2020 році не допустили до співпраці з “Одеським припортовим заводом” через неконкурентні дії компанії.
