Львівщина очолила антирейтинг найбільш корумпованих областей України за підсумками 23-го року. Вишенькою на цьому торті став скандал довкола сім’ї Гринкевич, яку підозрюють у масштабній оборудці на оборонці
Журналісти проєкту «Змови» доповнили відомі деталі справи новими фактами, які дослідили. Вони можуть доповнити кримінальну справу найгучнішого корупційного скандалу року.
Листопад 2023 року. ДБР проводить обшуки на посту «Чайки» Київської митниці. Слідчі вилучають речі, в рамках провадження про оборудки із закупівлями одягу і білизни для ЗСУ. Постачальником цього майна були компанії, підконтрольні львівському бізнесмену Ігорю Гринкевичу та його сім’ї. Рівно через місяць, 23 грудня, підозрюваний запропонував хабар слідчому ДБР і за кілька днів, приніс із собою в однин із закладів Києва 500 тисяч доларів США.
«Якщо Ігор Гринкевич чистий і чесний бізнесмен, яким він себе показує, то навіщо Ігор Гринкевич пішов на зустріч із топ-посадовцем ДБР і приніс йому, увага, пів мільйона доларів? Для того, щоб ДБР розблокували арештовані активи», – впевнений журналіст і громадський діяч Костянтин Андріюк.
Бізнесмена затримали одразу після передачі хабаря. Гринкевича відправили до СІЗО із можливістю внести заставу у понад 400 млн. гривень. Та ця історія бере початок ще з 2000-х, коли підприємець почав займатись будівельним бізнесом.
«Хтось багато років бере участь у тендерах і постійно перемагає. І не завжди тому, що людина має якісь спецзасоби, вміння, досвід, а через те, що має хорошу комунікацію з тими чи іншими людьми», – припускає юрист Юлій Рудницький.
У перший скандал Ігор Гринкевич втрапив у 2009 році через реконструкцію Вірменського собору у Львові. Правоохоронці встановили, що він підробив документи, аби виграти тендер. Була порушена кримінальна справа. Від тоді у тендерах участь беруть фірми, які оформлені на дружину Світлану, сина Романа чи доньку Ольгу. Вони неодноразово разом брали участь у закупівлях, де раз-по-раз потрапляли у скандал, через невиконання зобов’язань. Але з початком повномасштабної війни будівельні підприємства різко змінюють свій профіль.
«Будівельний бізнесмен несподівано вирішив займатися зовсім іншим напрямком. Виготовленням, я наголошую на слові «виготовленням», одягу для Збройних Сил України через контракти з Міністерством оборони України. Для цього Гринкевич почав переоформлювати, реєструвати фірми, які займаються виготовленням одягу», – розповів Костянтин Андріюк.
Навесні 2022-го компанії родини отримують замовлення на понад 500 млн грн і мають закупити одноразовий посуд, бронежилети та бронешоломи.
.
До схеми безпосередньо причетна фірма доньки Ігоря, Ольги Швед, та «Будівельна компанія «Сітіград». До слова, саме з нею Гринкевич за рік до того «розпиляв» тендер на 370 млн. грн. на реконструкції найбільшого полігону півдня України «Широкий лан». А раніше на тому ж проєкті «засвітилось» ще одне підприємство, кінцевим бенефеціаром якого є Роман Баликін, за інформацією з наших джерел, кум колишнього міністра оборони Олексія Рєзнікова.
«Питання: а партнер Ігоря Гринкевича Роман Баликін, він як? Все нормально? Чи бояться до нього підібратися, до його «фаберже», щоб на Рєзнікова не вийти випадково?», – обурюється у мережі народний депутат України 8-го скликання Ігор Мосійчук.
Інші компанії, пов’язані з Гринкевичем, за даними слідства, виграли 23 тендери на постачання Міноборони одягу на понад 1,5 млрд гривень. Значна частина контрактів так і не була виконана, а деякі – не в повному обсязі, чи за значно завищеними цінами.
Зокрема, в кишені підприємця осідало близько 60% коштів і лише 40% йшло на оплату замовлення, яке, до слова, виконували не вітчизняні, а турецькі виробники одягу.
«Звичайно, коли йде закупівля, то не можна не зайти в сусідній кабінет і не поцікавитись, що ви купуєте? Це ж не так багато всього. Тобто, які шоломи ви купляєте, які бронежилети, де це все виробляється? На все це треба було виділити 1-2 дні», – зауважив полковник запасу СБУ Михайло Притула.
Із початком повномасштабної війни бенефеціари фірм-сателітів Гринкевича стають пліч-о-пліч у благодійному фонді «Хоуп. Юей». Як-от, близький друг Гринкевича молодшого – Петро Кручінін.
Ще в січні 2021-го цей чоловік мав судову тяганину з Приватбанком через несплату заборгованості по кредиту на 60 тисяч гривень. Але водночас уже був бенефеціаром компанії з оборотом у десятки мільйонів гривень. Це ТОВ «Песпектива «Містобуд», яке змагалося за держзамовлення із компанією… Романа Гринкевича. (6)
Власне, «будівельна компанія» Кручініна і взялася постачати Міноборони бронежилети та шоломи. Активи підприємства за 2022-й рік склали понад 1 млрд гривень. Та замість спецтехніки – у власності елітні авто. Зокрема BMW X6 2020 року, яким користується Ольга Гринкевич – донька Ігоря Гринкевича.
До слова, Ігор Кручінін – бенефеціар компанії – у вересні 2023 року придбав собі Ауді А8. Вартість аналогічного авто стартує від 30 тисяч доларів.
Майно, яке треба рятувати
Сім’я почала швидко обростати бізнесами та нерухомістю. Ось перелік АРМА, яке виявило та розшукало українські активи фігурантів.
Щоправда, частину своєї нерухомості сім’я вже намагається позбутись. На одному з сайтів ми впізнали квартиру Ольги Гринкевич, яку та, вочевидь, продає. Ціна – 15 млн гривень.
Журналісти віднайшли і вражаючий автопарк сім’ї.
«Це 1 мільйон 20 тисяч доларів. Це тільки на автівки і тільки те, що ми, журналісти, ідентифікували. Ви просто вдумайтесь в розміри витрат. Тому я вірю тим всім підозрам, що вони вивели 26,7 мільйонів доларів, оскільки люди витратили тільки мільйон доларів на автівки», – порахував Костянтин Андріюк.
Донедавна сім’я жила своє найкраще життя. В мережі Гринкевичі молодші хизуються розкішшю. До прикладу, Роман у червні святкував 28-річчя на задньому дворі свого розкішного маєтку в Конча-Заспі. Три спальні, чотири ванні кімнатами – вартість будинку майже 800 тисяч доларів. Його Роман придбав лише у травні.
Серед гостей на світлинах впізнаємо вже згаданого Петра Кручініна – власника компанії, з якою підприємство Романа Гринкевича часто змагалось за держзамовлення.
Також на фото «засвітилась» і Соня Морозюк – наречена Романа.
На сторінці агенції, яка організовувала свято, вказано, що меню розробляли з люксовим рестораном Києва, а гостей частували шампанським «Вдова Кліко» – вартість однієї пляшки понад 3 тисячі гривень.
Скільки обійшлось святкування в час війни військовозобовʼязаному Роману Гринкевичу в івент-агенції відмовились коментувати.
І звісно, яке ж розкішне життя без елітних відпочинків закордоном…
«Лише у 2023-у році глава сімейства Ігор Гринкевич перетинав кордон України 6 разів, тобто він виїжджав і повертався. Увага, він виїжджав туди як водій-волонтер. Лист для виїзду його та інших людей за кордон, як волонтери, підписував і оформлював керівник благодійного фонду, син Ігора Гринкевича Роман», – розповів журналіст та громадський діяч Костянтин Андріюк.
Вочевидь, за кордон безперешкодно виїжджали всі учасники фонду. Віднайшли у мережі, як один із «волонтерів» Hope.ua Данило Слобоцький влітку зробив пропозицію своїй коханій. Сталося це у Греції: фото з діамантовою каблучкою на заручини дівчина опублікувала у мережі.
Із дописів зрозуміло, що відпочивала пара на Корфу – острів на півночі країни. Кордон Данило перетнув завдяки благодійному фонду, як волонтер. Зі своїх закордонних відряджень волонтери привозили… засоби гігієни. За таку «видатну» волонтерську діяльність Гринкевича-молодшого подали на відзнаку президента «Золоте серце».
«Наскільки мені відомо, якщо подає якась волонтерська організація чи державний орган, вони проходять досить ретельну перевірку для того, щоб президент не нагородив якихось зрадників чи якихось злочинців. Наскільки мені відомо, СБУ задіюють до тих перевірок, бо це серйозна справа, можна президента підставити», – розповів волонтер та громадський діяч Святослав Літинський.
Після потужного скандалу у мережі на сторінці Романа Гринкевича та фонду з’явилися пости-виправдання. Мовляв, гуманітарки на складах навіть більше, ніж треба. Однак і це є прямим свідченням оборудок, кажуть волонтери.
«Особисто я, якби бачив, що фонд тривало отримує товар, чи гроші не розподіляють, а накопичують, то, очевидно, цьому фонду я би не допомагав, не довіряв. Тому що склад має бути мінімальний, ти щось отримав – ти швиденько розподілив комусь. Може це накопичення було для того, щоб потім перевести в якусь комерційну діяльність, а у фонді списати, що воно зіпсувалося, бо довго зберігалося», – припустив Святослав Літинський.
Нині відомо, що суд арештував майно сім’ї та підконтрольних фірм Гринкевича. А за висновками експертів, вся поставлена продукція для ЗСУ не відповідає якісним характеристикам і непридатна для використання військовими.
«Тут треба наголосити на якісній роботі всієї плеяди правоохоронних органів для того, щоб вони встановили акти, факти, хто подавався на тендери, бо я не вірю, що в Україні немає жодних компаній, які спеціалізуються на одязі, і не могли податися і виконати замовлення», – зауважив юрист Юлій Рудницький.
Однак, поки у Міноборони залишився один нерозірваний контракт із компанією Гринкевича, що постачає харчування військовим на Миколаївщині та Херсонщині.
«Слава Богу Умєров зараз проводить відповідний аудит, ми знаємо про це. І виявляються всі ці персонажі, тобто внутрішню службове розслідування. Хто приймав рішення, як приймалися рішення, хто був обізнаний в цьому, чому мовчав», – підсумував полковник запасу СБУ Михайло Притула.
Історія боротьби з такими «гринкевичами» лише почалася. З одного боку це свідчення того, що система помалу одужує. З іншого – підриває довіру до волонтерів, без яких можливо б і не було успіхів ЗСУ. Але саме через таких, як Гринкевич, вся Україна збирає воїнам на найнеобхідніше, дивуючись, куди поділись державні кошти чи закордонна допомога. І саме через таких, як Гринкевич західні партнери говорять про ризики передання Україні грошей та зброї.
