Вищий антикорупційний суд продовжив до 9 квітня строк тримання під вартою колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова, якого НАБУ і САП підозрюють в одержанні понад 722 млн грн неправомірної вигоди. Альтернативою йому лишили 523 млн грн застави.
Таке рішення 9 лютого ухвалив ВАКС, повідомляє «Слово і діло».
Як відомо, антикорупційний суд продовжив арешт ексголови ДФС до 13 лютого з альтернативою понад 523 млн грн застави. Прокурор САП подав нове клопотання про продовження строку тримання під вартою Насірова.
«Клопотання задовольнити. Продовжити підозрюваному (Роману Насірову – ред.) строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 9 квітня 2023 року. Визначити підозрюваному заставу у розмірі 523 205 685 гривень, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти», – йдеться в рішенні.
У разі внесення застави на Насірова покладуть такі обов’язки: прибувати за кожною вимогою; не відлучатися із міста Києва без дозволу; повідомляти про зміну місця свого проживання; утримуватись від спілкування з низкою осіб щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру; здати на зберігання закордонні паспорти та носити електронний браслет.
Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру ексголові ДФС Роману Насірову в одержанні понад 722 млн грн неправомірної вигоди. Також про підозру в наданні цієї вигоди повідомили олігарху Олегу Бахматюку, але заочно.
Слідство наразі встановило одержання головою ДФС (2015-2016 рр.) неправомірної вигоди у $5,5 млн за забезпечення відшкодування понад 540 млн грн компаніям агрохолдингу у серпні 2015 року та понад 21 млн євро за відшкодування майже 2,7 млрд ПДВ упродовж лютого 2015 – серпня 2016 рр. «Плату за послуги», яка, в середньому становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, Насіров одержував на рахунок підконтрольної йому іноземної компанії, а також компанії підконтрольної тестю та раднику, через іншу іноземну компанію-«прокладку», залучену радником експосадовця. Відправником коштів, як встановили НАБУ і САП, була компанія-нерезидент, підконтрольна власнику агрохолдингу Бахматюку.
При цьому частину неправомірної вигоди сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту. НАБУ та САП мають докази, що голова ДФС пріоритезував виплати з відшкодування ПДВ компаніям агрохолдингу, натомість не включав відомості про суми, заявлені до бюджетного відшкодування іншими суб’єктами господарювання (в тому числі комунальними підприємствами), які мали на те право. Це, в свою чергу, призвело до судових позовів з боку таких товариств та стягнення ними з держбюджету, окрім заявлених сум бюджетного відшкодування, ще щонайменше 2 млн грн пені.
