З липня список тривог українців поменшав на один пункт: з вулиць зникли табло курсів валют. До того цифри на вивісках оновлювалися ледь не щодня, лякаючи як тих, хто збирався придбати іноземну валюту, так і звичайних перехожих. Минули два місяці з дня, коли НБУ вступив у бій за курсову стабільність зі спекулянтами, і рекордний курс, 42 грн за дол, знову став реальністю. Дарма, що можливостей побачити ці цифри на вулиці стало набагато менше. Про це пише “Економічна правда“.
Девальвація “вуличного” курсу відбувається попри те, що цього разу гривня має менше причин для песимізму. Розрив між експортом та імпортом зменшується, а міжнародні резерви зростають завдяки щедрій підтримці західних партнерів.
Чому долар знову росте, як цьому протидіють у Нацбанку та чого чекати далі?
Причин для паніки немає?
Попри численні проблеми, які створила велика війна, економіка з кожним місяцем почувається впевненіше. Мабуть, немає таких умов, до яких вітчизняний бізнес не міг би пристосуватися. Це дозволяє економіці відновлюватися, а разом з її відновленням посилюється впевненість гривні.
Перша позитивна новина для національної валюти – налагодження міжнародної торгівлі. Саме експортери та імпортери в мирні часи були основними гравцями, які формували баланс на валютному ринку.
Завдяки відкриттю зернового коридору Україні вдалося вивезти на зовнішні ринки понад 4 млн тонн збіжжя. Хоча ризики зриву угоди залишаються, валютні надходження від експорту дозволили знизити тиск на стабільність гривні. Тиск імпорту на гривню компенсувала щедра міжнародна допомога, яка надійшла в серпні. Завдяки підтримці платників податків із США та ЄС обсяги резервів в останній місяць літа зросли на 13,6% – найбільше з 24 лютого.
На перший погляд, ситуація в економіці в серпні-вересні почала покращуватися – наскільки це можливо в умовах війни. Однак ця стабільність ще доволі крихка.
Нацбанку досі доводиться продавати валюту з резервів, аби підтримувати стабільність гривні. Хоча це відбувається в набагато менших обсягах, ніж три місяці тому. У червні НБУ продав 3,9 млрд дол, у серпні – 1,3 млрд дол.
Економічних причин для знецінення гривні наразі набагато менше, ніж було раніше. Чому ж тоді курс долара на готівковому ринку знову почав рости?
Сезонний чинник. Осінь – традиційна пора девальвації гривні. До великої війни майже щоосені національна валюта просідала під впливом збільшення імпорту енергоресурсів та через підготовку аграріїв до нового сезону.
У 2022 році офіційний курс гривні зафіксований, проте на готівковому ринку все одно працює сезонний чинник, відзначають у Нацбанку.
“Зазвичай восени попит на готівкову валюту збільшувався, бо малі фермерські господарства після реалізації врожаю великим трейдерам переводили частину виручки в готівкову валюту до наступної сівби”, – пояснюють у регуляторі.
Негативні очікування. Більше на курсоутворення на готівковому ринку впливають негативні очікування. Підстав для них чимало: новина про “часткову мобілізацію” в Росії, значні обсяги емісії гривні, невизначеність щодо підтримки України з боку країн-партнерів та джерел покриття дефіциту бюджету.
Те, наскільки суттєво негативні очікування впливають на готівковий ринок, показали події кількамісячної давнини, коли Національний банк підняв офіційний курс американської валюти з 29,25 грн до 36,57 грн за дол.
Схоже, тоді ринок сприйняв дії НБУ як знак, що офіційний курс гривні падатиме. Адже якщо його переглянули один раз, то що заважає регулятору зробити це знову? Одразу після цього курс долара на готівковому ринку почав зростати, як на дріжджах, досягнувши 29 липня позначки 42 грн за дол.
Щоб зупинити цей тренд, Національний банк почав “закручувати гайки” небанківським обмінним пунктам. Їм заборонили показувати курси валют на табло і посилили вимоги до роботи цих установ. План спрацював. Зараз у негативних курсових очікувань з’явилося кілька нових тригерів.
По-перше – оголошення про “часткову мобілізацію” в Росії, що може загострити ситуацію на фронті. Спекулянти тут же почали продавати долар по 42-43 грн.
По-друге – оприлюднення бюджету на 2023 рік. Документ побудований на припущенні, що до кінця 2023 року американська валюта коштуватиме 50 грн.
“Недавнім чинником додаткового зростання курсу була публікація прогнозів уряду, за якими в кінці 2023 року курс гривня-долар може наблизитися до рівня 50. Це підсилило девальваційні очікування”, – вважає директор департаменту аналітичних досліджень “Райффайзен банку” Олександр Печерицин.
При цьому в публічному просторі були новини, які мали б позитивно впливати на курсові очікування та попит на валюту. Зокрема – про ріст міжнародних резервів та надходження міжнародної допомоги. Однак поряд з опублікованими прогнозами уряду на 2023 рік вони пройшли майже непоміченими.
Як правило, населення сприймає прогноз уряду як щось обов’язкове. Насправді ж це прогноз курсу, який є суто технічним значенням, необхідним для розрахунку Мінфіном доходів та видатків бюджету в наступному році. На практиці урядовий прогноз курсу майже ніколи не справджується.
Дефіцит готівки. Якими б не були курсові очікування та ситуація в економіці, вони не матимуть ніякого значення, якщо купити готівкову валюту неможливо. З її пропозицією останнім часом виникли труднощі, які впливають на курс.
“Обмежена пропозиція готівкової валюти в банках пояснюється дефіцитом банкнот через ускладнену їх доставку в Україну. Причини – ризикована логістика і дороге або неможливе страхування вантажів”, – зазначає керівник служби продажу казначейських продуктів банку “Авангард” Юрій Крохмаль.
Раніше основним способом доставки готівкової валюти в Україну був авіатранспорт. Літаки відносно швидко перевозили значні обсяги готівки, що дозволяло задовольняти навіть шоковий попит на неї.
Однак з 24 лютого цивільна авіація не літає над Україною, тож завозити готівкову валюту стало складніше, дорожче та ризикованіше. Тому банки та інші учасники готівкового ринку не встигають задовольняти попит населення.
Ще одна причина виникнення дефіциту – брак часу в банків на ввезення готівкових доларів та євро в Україну. До 14 квітня їм забороняли продавати валюту населенню, а з 14 квітня до 27 липня вони могли продати громадянам лише ту готівкову валюту, яку до цього купили в населення.
З 27 липня банкам дозволили продавати населенню більше валюти – на 50% від придбаної з 13 квітня на безготівковому ринку. Це дозволило збільшити обсяг пропозиції готівкової валюти з боку банків на 375 млн дол.
Що буде далі?
Спрогнозувати готівковий курс валют в умовах війни майже неможливо. Зрештою, на нього впливає низка факторів, розвиток яких непередбачуваний.
Зокрема, неможливо передбачити, якими будуть курсові очікування населення. Вони залежатимуть від успіхів ЗСУ з деокупації українських територій, обсягів “друку” гривні Нацбанком і темпів надходження зовнішньої допомоги.
Водночас дефіцит готівкової валюти, імовірно, вдасться подолати. НБУ каже, що ситуація в банках з готівковими доларами та євро покращується.
“Порівняно з початком вересня залишки готівки в касах банків істотно збільшилися. Національний банк очікує, що банки найближчим часом почнуть активніше задовольняти попит клієнтів на готівкову іноземну валюту.
Національний банк готовий і надалі підкріплювати каси банків готівковою валютою для остаточного вирішення проблеми”, – підкреслюють в НБУ.
меншення дефіциту валюти в касах банків може несуттєво послабити курс. Водночас для суттєвого падіння курсу долара в обмінних пунктах наразі нема причин. На вартість готівкової валюти впливатимуть додаткові витрати банків на її завезення, страхування від ризиків, оплату праці інкасаторів. Тому курс на готівковому ринку навряд чи опуститься впритул до офіційного курсу НБУ.
Зрештою, громадяни можуть купувати безготівкову валюту. Цю опцію пропонує низка роздрібних банків. У такому разі курс купівлі валюти набагато нижчий за готівковий. Недоліки – обмеження в розмірі 50 тис грн на місяць та вимога щонайменше три місяці тримати придбану валюту на депозиті.
